можно вас на пару слов

• НА ПАРУ СЛОВ позвать, вызвать кого и т.п.; НА ДВА СЛОВА; НА ПОЛСЛОВА all coll

[PrepP; these forms only; adv; fixed WO]

=====

⇒ (to call, invite etc s.o.) for a brief conversation:

- ты мне нужен <можно тебя (попросить), пойдём-ка и т.п.> на пару слов ≈ I need <I must have, can I have etc> a word (or two) with you;

- I'd like to have a couple of words < a few words> with you;

- left (go < go and>) talk (for) a bit.

     ♦ Тальберг... глянул на часы и неожиданно добавил: "Елена, пойдём-ка на пару слов..." Елена торопливо ушла вслед за ним на половину Тальбергов в спальню... (Булгаков 3). Talberg...glanced at his watch and added unexpectedly: "Elena, I must have a word with you in our room...." Elena hastily followed him out into the bedroom in the Talbergs' half of the apartment... (3a).

     ♦ "Тогда другая просьба. С разрешения Ларисы Фёдоровны мне вас на два слова и, если можно, с глазу на глаз" (Пастернак 1). "In that case, with Larisa Feodorovna's permission I should like to have a couple of words with you, if possible alone" (1a).

     ♦ "Пойдём-ка на пару слов, Люба", - позвал Егор (Шукшин 1). "Let's go talk for a bit, Lyuba," said Egor (1a).

1. conversation; 2. chat; 3. discussion; 4. talk; 5. word

Английские эквиваленты уточняют характер разговора, беседы. В русском языке такие уточнения чаще всего передаются словосочетаниями.

1. conversation — разговор (обычно формальный, частный, личный): to open (to start) a conversation — начать (завести) разговор Later in the evening the conversation turned to politics. — Позднее вечером разговор перешел на политические темы. It was a telephone conversation between two friends. — Это был телефонный разговор двух друзей. She had a long conversation with her mother. — У нее был длинный разговор с матерью. With so loud a music conversation was almost impossible. — При таком громкой музыке разговаривать было почти невозможно. Существительное conversation ассоциируется с путешествием, поездкой или передвижением говорящих с одного места на другое. Этот, лежащий в основе значений conversation, образ прослеживается в ряде словосочетаний, используемых в ходе любого разговора: I'm listening, go on, please. — Я вас слушаю, продолжайте дальше. I don't think you are on the right track. — Мне кажется, обсуждение идет по неверному пути. We have covered a lot of ground but could not arrive at any decision. — Мы шронули много вопросов, но не смогли принять никакого решения. The conversation drifted to less important problems. — Разговор постепенно перешел к менее важным вопросам./Разговор незаметно перешел к менее важным вопросам. Let's return to the point, where we have started. — Давайте вернемся к вопросу, с которого мы начали. I can quite well see where you are heading. — Я хорошо понимаю, к чему мы ведете./Я хорошо понимаю, на что вы намекаете./Я хорошо понимаю, куда вы клоните. The conversation took an unexpected turn/direction. — Разговор принял неожиданный оборот. I am just coming to that. — Я как раз сейчас к этому подхожу. We eventually arrived at a conclusion. — Мы в конце концов пришли к решению. We wandered off the topic. — Мы отклонились от темы разговора. We kept going round and round in circles. — Мы все время кружили вокруг одного и того же вопроса.

2. chat — разговор, беседа, дружеский разговор (на несерьезные темы, 0 мелочах): to have a chat with smb — поговорить с кем-либо о том о сем/поболтать с кем-либо о том о сем In our chat he mentioned your name. — В разговоре со мной он упомянул паше имя. It is time we had a chat. — Пора бы нам с тобой поговорить. 1 just rang up for a chat. — Я позвонил просто для того, чтобы поговорить./Я позвонил просто для того, чтобы поболтать. I had an interesting chat with his sister. — У меня была интересная беседа с его ссстрой./У меня был интересный разговор с его сестрой.

3. discussion — разговор, обсуждение, дискуссия ( обмен мнениями по какому-либо вопросу для принятия правильного решения): A lively discussion took place. — Шло живое обсуждение./Шла живая дискуссия. The question under discussion is of great interest. — Обсуждаемый вопрос представляет большой интерес. We had a discussion about it. — Мы это обсуждали./У нас об этом был разговор. Preliminary discussions between the two leadersare now underway. — Сейчас идет предварительное обсуждение этого вопроса двумя руководителями. Discussions with management have broken down. — Переговоры с администрацией сорвались./Обсуждение вопроса с администрацией сорвалось. We met to have a discussion about your schoolwork. — Мы собрались, чтобы обсудить вашу работу в школе. Parents and teachers will be holding discussions next month. — Родители и учителя проведут совместные обсуждения в следующем/будущем месяце. Discussions about the peace plan took place last week. — На прошлой неделе прошло обсуждение плана мирного договора.

4. talk — (существительное talk многозначно): a) разговор, беседа (обычный разговор с кем-либо, сообщение о чем-либо): to have a talk with smb — поговорить с кем-либо; to give a talk about smth. (on some subject) — провести беседу о чем-либо (на какую-либо тему) It was just all talk. — Это все пустые разговоры. There is talk of his going to America. — Говорят, что он поедет в Америку. I had a talk with my son. — Я поговорил со своим сыном. Не gave a talk on his trip to Africa. — Он сделал сообщение о своей поездке в Африку./Он провел беседу о своей поездке в Африку./Он рассказал о своей поездке в Африку. We had a nice talk yesterday. — У нас вчера был приятный разговор. William gave a series of talks on his travels. — Вильям провел серию бесед о своих путешествиях. 1 sat there listening to the sailor's talk. — Я сидел и слушал рассказы моряка. Talk of housework worried her. — Разговоры о домашней работе волновали ее. Then the talk turned to the upcoming exams. — Затем разговор перешел на тему о предстоящих экзаменах. There was no talk of any cuts in wages. — О снижении зарплаты не было никаких разговоров. b) переговоры ( существительное употребляется только в форме множественного числа): Talks between the leaders of several countries will be held next month. — В следующем месяце пройдут переговоры руководителей нескольких стран./В следующем месяце сосгоятся переговоры руководителей нескольких стран. The results of the talks were published in newspapers. — Результаты переговоров были опубликованы в газетах.

5. word — разговор, короткий разговор: to have a word with smb — поговорить с кем-либо/перекинуться парой слов с кем-либо; to have high words with smb — иметь малоприятный разговор с кем-либо David wants a quiet word with you. — Дэвид хочет с вами спокойно поговорить. Can I have a word with you. — Можно мне с вами поговорить?/Можно вас на пару слов? Let me say a word on the subject of security. — Разрешите мне сказать несколько слов по вопросу безопасности. I would just like to say a few words about our guests. — Я хочу сказать пару слов о наших гостях.

1) pair

2) ( люди) couple [kʌpl]

•

- можно вас на пару слов?

(to call, invite etc s.o.) for a brief conversation: ты мне нужен (можно тебя (попросить), пойдём-ка и т. п.) - - I need

• НА ПАРУ СЛОВ позвать, вызвать кого и т.п.; НА ДВА СЛОВА; НА ПОЛСЛОВА all coll

[PrepP; these forms only; adv; fixed WO]

=====

⇒ (to call, invite etc s.o.) for a brief conversation:

- ты мне нужен <можно тебя (попросить), пойдём-ка и т.п.> на два слова ≈ I need <I must have, can I have etc> a word (or two) with you;

- I'd like to have a couple of words < a few words> with you;

- left (go < go and>) talk (for) a bit.

     ♦ Тальберг... глянул на часы и неожиданно добавил: "Елена, пойдём-ка на пару слов..." Елена торопливо ушла вслед за ним на половину Тальбергов в спальню... (Булгаков 3). Talberg...glanced at his watch and added unexpectedly: "Elena, I must have a word with you in our room...." Elena hastily followed him out into the bedroom in the Talbergs' half of the apartment... (3a).

     ♦ "Тогда другая просьба. С разрешения Ларисы Фёдоровны мне вас на два слова и, если можно, с глазу на глаз" (Пастернак 1). "In that case, with Larisa Feodorovna's permission I should like to have a couple of words with you, if possible alone" (1a).

     ♦ "Пойдём-ка на пару слов, Люба", - позвал Егор (Шукшин 1). "Let's go talk for a bit, Lyuba," said Egor (1a).

• НА ПАРУ СЛОВ позвать, вызвать кого и т.п.; НА ДВА СЛОВА; НА ПОЛСЛОВА all coll

[PrepP; these forms only; adv; fixed WO]

=====

⇒ (to call, invite etc s.o.) for a brief conversation:

- ты мне нужен <можно тебя (попросить), пойдём-ка и т.п.> на полслова ≈ I need <I must have, can I have etc> a word (or two) with you;

- I'd like to have a couple of words < a few words> with you;

- left (go < go and>) talk (for) a bit.

     ♦ Тальберг... глянул на часы и неожиданно добавил: "Елена, пойдём-ка на пару слов..." Елена торопливо ушла вслед за ним на половину Тальбергов в спальню... (Булгаков 3). Talberg...glanced at his watch and added unexpectedly: "Elena, I must have a word with you in our room...." Elena hastily followed him out into the bedroom in the Talbergs' half of the apartment... (3a).

     ♦ "Тогда другая просьба. С разрешения Ларисы Фёдоровны мне вас на два слова и, если можно, с глазу на глаз" (Пастернак 1). "In that case, with Larisa Feodorovna's permission I should like to have a couple of words with you, if possible alone" (1a).

     ♦ "Пойдём-ка на пару слов, Люба", - позвал Егор (Шукшин 1). "Let's go talk for a bit, Lyuba," said Egor (1a).

1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];

2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];

3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];

4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;

5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;

6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].

* * *

1) нареч. як

2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й